Виховуємо толерантність змалку

1. Будьте чесні й відкриті, з повагою ставтеся до інших, виявляйте співпереживання й співчуття. Демонструйте це діями. Ніколи не давайте негативних характеристик навіть собі, не кажучи вже про інших.

2. Підтримуйте й заохочуйте впевненість дитини в собі, у її вчинках. Людина з розвиненим почуттям власної гідності, з адекватно самооцінкою не потребує самоствердження за рахунок інших.

3. Намагайтеся забезпечити вашій дитині досвід спілкування з різними групами людей. Літній відпочинок, подорожі в інші країни є корисними для кожного, а дитині старшого шкільного віку можна запропонувати участь в благодійних програмах і грантах.

4. Говоріть про відмінності між людьми з повагою. Відзначайте позитивні моменти того факту, що всі люди різні.

5. Завжди давайте відповіді на запитання дітей, навіть якщо це буде не найкращий варіант. Розмови на «незручні» теми важливі для виховання дитини. Відповіді на кшталт «ти ще маленький» абсолютно недоречні — завданням батьків є дати відповідь у формі, доступній віку дитини. Якщо ви не готові відповісти одразу — попросіть час на роздуми і поверніться до розмови якомога швидше.

                   І головне, пам’ятайте: особистісні риси толерантної людини — це не вроджені, а набуті соціальні якості, що формуються з раннього дитинства у процесі взаємодії з сімейним (родинним) оточенням.

Виховуєм толерантне ставлення

до дітей з особливими потребами

власним прикладом

  1. Посміхніться, не відвертайтесь.
  2. Запитайте, що подобається малюкові, замість питання: “Що з дитиною?”
  3. Якщо поради не запитали, то ліпше її не давати.
  4. Краще змовчати про “хрест, який мають нести батьки”, сімейні гріхи та погану карму.
  5. Дозволяйте своїм дітям гратися з дітками, які мають особливості в розвитку.
  6. Пропускайте батьків з дітьми, які мають особливості розвитку, у черзі.
  7. Пам’ятайте – усі діти є дітьми, просто деяким потрібно більше нашої уваги і допомоги.