Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в дошкільному навчальному закладі яслах – садку комбінованого типу № 12 м. Умані

І. Загальні положення

         1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти дошкільного навчального закладу (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про освіту».

         1.2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління дошкільного навчального закладу формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст. 20 Закону України «Про дошкільну освіти»).

         1.3. Положення поширюється на всіх працівників дошкільного навчального закладу, які здійсню­ють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які пра­цюють за сумісництвом.

         1.4. Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

         1.5. Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – ВСЗЯО) забезпечує керівник дошкільного навчального закладу в межах наданих йому повноважень.

         1.6. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносить керівник дошкільного навчального закладу за згодою педагогічної ради.

         1.7. Критерії ефективності ВСЗЯО:

  • всебічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, зді­бностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини передшкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду;
  • якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

–   оптимальне матеріально-технічне, навчально-методичне, психолого-педагогічне, методико-соціальне забезпечення якісної організації освітнього процесу;

– дієва система управління дошкільним навчальним закладом.

1.8. Компоненти ВСЗЯО:

– стратегія (політики);

– організаційно-функціональна структура;

– процедури внутрішньої системи оцінювання  якості освіти та освітньої діяльності;

– критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

– критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

– умови якості організації освітнього процесу (умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти вихованців закладу);

– системи та процеси управління дошкільним навчальним закладом, зокрема інформаційні;

– система та механізм забезпечення академічної доброчесності.

ІІ. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – Політика) визначає мету і завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.

2.2. Мета Політики ВСЗЯО:

– гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;

– формування довіри суспільства до дошкільного навчального закладу.

2.3. Завдання Політики ВСЗЯО:

– створювати освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

– забезпечувати умови постійного професійного зростання та самореалізації педагогів;

– актуалізувати питання забезпечення умов, які сприяють якісній організації освітнього процесу та інклюзивній освіті;

– отримувати об’єктивну інформацію про функціонування і розвиток дошкільного навчального закладу;

– сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;

– забезпечувати інформаційну відкритість діяльності дошкільного навчального закладу;

– запобігати проявам дискримінації, булінгу;

– знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та впровадження їх у дію.

2.4. Принципи Політики ВСЗЯО:

 дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу – дитина;

– автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу,  які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;

– системність. Усі  компоненти та функції системи управління діяльності дошкільного  начального закладу  взаємопов’язані, що створює взаємозалежність між ними;

– цілісність. Єдність усіх видів  освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованість головній  меті освітньої діяльності,  яка передбачає всебічний розвиток, виховання і  соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та  цивілізованої взаємодії з природою,  має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

– вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно         до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

– партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу,  побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб’єктів  освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивності співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;

– відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;

–  гучність та адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх  впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв’язки та різні комунікації;

інноваційність. Здатність продукувати та  впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технології методики, пов’язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.

ІІІ. Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО – це суб’єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.

3.1.1. Адміністрація дошкільного навчального закладу:

– формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО дошкільного навчального закладу і додатків до них,  представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує  і контролює їх виконання;

– готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у дошкільному навчальному закладі, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;

– організовує проведення у дошкільному навчальному закладі контрольно-оцінних процедур;

– забезпечує умови для підготовки дошкільного навчального закладу , батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;

– організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвиту на рівні дошкільного навчального закладу;

– формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рад, загальні збори колективу тощо);

– ухвалює управлінські рішення щодо розвитку освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.

3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):

– розробляють  або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності дошкільного навчального закладу: параметри, критерії та показники, методи та форми;

– беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів дошкільного навчального закладу;

– формують пропозиції для  адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного  закладу;

3.1.3. Педагогічна рада:

– діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;

– розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності дошкільного навчального закладу;

– ухвалює рішення щодо питань функціонування дошкільного закладу, оновлення змісту освіти в зв’язку з  появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.

ІV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі – Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі – Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:

– удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобуття освіти;

– посилення кадрового потенціалу дошкільного закладу та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;

– формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього  процесу та підтримки здобувачів освіти;

– розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

– максимальне усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності  освітнього процесу по досягнення відповідної якості освіти.

4.2. Процедура Контролю у дошкільному навчальному закладі визначається  логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом – розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендацій.

4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у дошкільному навчальному закладі напрямів.

4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

4.5. Моніторинг є методом та формою Контролю.

4.6. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

– аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;

– звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;

– проблемного аналізу – комплексне самооцінювання функціонування та розвитку дошкільного навчального закладу – у Програмі розвитку;

– аналізу підсумків діяльності ДНЗ за навчальний рік та літній період – щорічне самооцінювання – у Плані роботи дошкільного навчального закладу на навчальний рік та літній період.

4.7. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку дошкільного навчального закладу здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якості освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три – п’ять років).

4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності дошкільного навчального закладу за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз  є першим розділом  Плану роботи дошкільногго навчального закладу на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.

4.9. План роботи дошкільного навчального закладу на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедури ВСЗЯО.

4.10.  Документи та матеріали, які засвідчують системність  реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10.1. Документи:

– програма розвитку дошкільного навчального закладу на три-п’ять років;

– план роботи дошкільного навчального закладу на навчальний рік та літній період;

– план роботи педагога щодо організації освітнього процесу;

– протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;

– накази керівника.

4.10.2. Матеріали:

– проблемний (комплексний) аналіз;

– аналіз підсумків діяльності ДНЗ на навчальний рік та літній період;

– методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти

5.1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх напрямів   Базового компонента дошкільної освіти.

5.2. Очікувані результати  навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітній програмі, за якою організовано освітній процес у дошкільному закладі (ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти – інструментарій та критерії оцінки – затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті відповідно до вікової категорії здобувачів дошкільної освіти.

5.4. Періодичність проведення моніторингу – два рази на рік:

– на початку навчального року (жовтень) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які  можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;

– у кінці навчального року (квітень – травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.

Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи  іншої  дитини.

5.5. Інформація, отримана у процесі  моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.

5.6.  Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» фахівці – музичний керівник, інструктор з фізкультури, учитель – логопед. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якості особистості проводить практичний психолог; стану фізичного здоров’я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист дошкільного закладу.

5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини. Оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.

Підсумки моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.

5.8. Вихователь-методист на основі  висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми напрямами; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.

5.9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий начальний рік.

5.10. Проведення процедури  Моніторингу фіксується у Плані роботи дошкільного навчального закладу.

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників

6.1. Оцінюваня  професійної діяльності педагогів відбувається під час атестації та міжатестаційного періоду.

6.2. Оціювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.

6.2.3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:

– динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;

– емоційного благополуччя дітей та умовах організованої та самостійної діяльності;

– раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;

– варіативності форм взаємодії з дітьми;

– реструктуризації змісту освітньої діяльності;

– рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

6.2.2. Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається у методичному кабінеті.

6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.

6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період  відбувається відповідно до Плану роботи дошкільного навчального закладу на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю.

6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу  та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.

6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за  навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою вивчення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити  індивідуальний перспективний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

6.3.4. Методика формування індивідуального перспективного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогічна рада.

6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та  узагальнені матеріали індивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в  атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова  індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагогів на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована  методична допомога.

6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

– план роботи дошкільного навчального закладу на навчальний рік та літній період;

– індивідуальний план підготовки та проведення атестації;

– протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії;

– накази керівника.

VІІ. Умови якісної організації освітнього процесу

            7.1. Матеріально-технічні умови.

         7.1.1. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території

         7.1.1.1. Територія та приміщення чисті і охайні. Обладнання території та приміщень справне

         7.1.1.2. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та сторон­ніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.

         7.1.1.3. На території закладу відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному  Переліку

7.1.1.4. Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.

7.1.1.5. Систематично (щоденно) здійснюється огляд території щодо її безпечності для освітнього процесу.

7.1.1.6.У закладі забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, групові осередки, маршові сходи облаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.

7.1.1.7. У закладі, діє ресурсна кімната, у наявності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.

7.1.1.8. Групові приміщення для дітей раннього віку розташовані на першому поверсі та  забезпечені окремими входами.

7.1.1.9. Кожне групове приміщення для дітей певної категорії віку ізольоване від решти групових приміщень

7.1.1.10. Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.

7.1.1.11. Майданчики облаштовані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає кількості  вікових груп та віковим особливостям здобувачів освіти

7.1.1.12. У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам.

7.1.1.13. Приміщення прибрані, утримуються в порядку й чистоті. Здійснюється щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо протираються. Столи в ігрових групових  приміщеннях, після кожного прийому їжі миються. Облаштовані туалети, утримуються в належному стані.

7.1.1.14. У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування учасників освітнього процесу.

7.1.2. Оснащеність групових приміщень, кабінетів  сучасним обладнанням, меблями та засобами навчання.

7.1.3. Дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

7.1.4. Використання джерел фінансування на утримання та  розвиток матеріально-технічної бази закладу.

7.2. Освітньо-методичні умови.

7.2.1. Освітній простір групових приміщень та інших основних приміщень забезпечує реа­лізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різ­ними видами компетенцій.

7.2.2. Компоненти предметно-просторового розвивального середовища у групах відпові­дають освітнім програмам та віковим можливостям дітей (розвивальні осередки), сучасним ви­могам (трансформованість, поліфункціональність, варіативність, доступність, безпека)

7.2.3. Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановле-ним вимогам. Для занять з використанням комп’ютерів та технічних засобів навчання створено відповідні умови.

7.2.4. Забезпечення умов для інклюзивного навчання здобувачів освіти.

7.2.5. Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітній процес.

7.3. Психолого – педагогічні умови.

7.3.1. Забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у власних можливос­тях і здібностях.

7.3.2. Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з дітьми, що відповіда­ють їхнім віковим та індивідуальним особливостям (неприпустимо як штучне прискорення, так і штучне уповільнення розвитку дітей).

7.3.3. Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини.

7.3.4. Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров’я; розвиток у дітей комунікативних зді­бностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння пра­цювати в групі однолітків в різних видах діяльності.

7.3.5. Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного ви­бору специфічних для них видів діяльності, учасників спільної діяльності та спілкування; для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через недирек­тивну допомогу дітям у різних видах діяльності.

7.3.6. Здійснення системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншо­му насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.

7.3.7. Партнерська взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього здоров’я, залучення сімей безпосе­редньо в освітню діяльність.

7.4. Медико-соціальні умови.

7.4.1. Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей.

7.4.1.1.Функціонування медичного кабінету з відповідним медичним обладнанням.

7.4.1.2. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичними працівниками (сестрою медичною старшою) відповідно до її функціональних обов’язків, у разі потреби надається домедична допомога.

7.4.1.3. Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.

7.4.1.4. Проведення медичними працівниками санітарпо-просвітницької роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу жнтгя тощо) з працівниками закладу і батьками вихованців.

7.4.1.5. Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організацій­них формах.

7.4.1.6. Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухо­вих якостей здобувачів дошкільної освіти.

7.4.1.7. Планування та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізич­ного виховання (2 рази на навчальний рік).

7.4.1.8. Проведення контролю за станом здоров’я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у дошкільному навчальному закладі.

7.4.1.9. Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в дошкільному закладі, ви­значення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.

7.4.2. Створення умов для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.1.Виконання натуральних норм харчування.

7.4.2.2.Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.3.Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів дошкільної освіти в процесі організації харчування.

7.4.2.4. Здійснення контролю за організацією харчування та дотриманням питного режиму.

7.5. Умови інклюзивної освіти.

7.5.1. Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми по­требами.

7.5.2. Облаштування та використання ресурсної кімнати

7.5.3. Формування команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.

7.5.4. Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.

VІІІ. Системи та процеси управління дошкільним навчальним закладом

8.1. Визначеність системи планування та організації діяльності  дошкільного навчального закладу.

8.1.1.Сформована стратегія – Програма розвитку дошкільного навчального закладу, яка відпові­дає особливостям та умовам діяльності закладу.

Про результати реалізації Програми розвитку звітує завідувач на засі-данні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проєкт нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювания, проєкт об­говорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.1.2. Сформована тактика діяльності – План роботи  дошкільного навчального закладу на на­вчальний рік та оздоровчий період (можуть формуватися окремими планами):

– ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;

– побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання)  дошкільного закладу за минулий період;

– структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річ­них завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;

– до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.1.3.Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів дошкільного навчального закладу. Види, форми та особливості змістових  компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.

8.2.Ефективність кадрової політики:

– укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорійності;

– створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними пра­цівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальну  діяльності;

– обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх­ньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;

– відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;

– цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;

– координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;

–  формування та розвиток корпоративної культури. 

8.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).

8.3.1. Сформовані системи інформаційного забезпечення управління дошкільним навчальним закладом відповідно до визначених умов у розділі VIІ (технологічні карти для збору, аналізу інформації та прийняття управлінського рішення).

8.3.2.Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.

8.3.3.Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу). Зміст ін­формації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповню­ється й вчасно оновлюється.

8.4. Діяльність органів громадського самоврядування – загальні збори (конференція) колективудошкільного навчального закладу..

8.4.1.Діє вищий орган громадського самоврядування – загальні збори (конференція) ко­лективудошкільного навчального закладу..

8.4.2. Діє орган самоврядування працівників закладу.

8.4.3. Діє орган батьківського самоврядування.

8.4.4. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.

ІХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчинності

9.1. Педагогічні працівники дотримуються вимог академічмої доброчесності:

– посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твер­дження, відомості;

–  виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;

–  надають достовірну інформацію про –

• методики й результати досліджень,

• джерела використаної інформації,

• власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

• визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;

• об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти ді­тей.

9.2. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності.

обман – неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяль­ності чи організації освітнього процесу

• академічний плагіат – представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат – представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як но­вих;

• фабрикація – вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;

• фальсифікація – зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього про­цесу:

• списування – використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;

хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких ін­ших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів на­вчання.

9.3. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчеснос­ті, які встановлена Законом України «Про освіту»:

– позбавляються педагогічно­го звання, кваліфікаційної категорії;

– отримують відмову у присвоєнні ступенів, звань та категорій;

– втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.