Коли необхідно звернутися до логопеда?


До логопеда слід звернутися, якщо:
– до кінця 1-го місяця дитя ніколи не кричить перед годуванням.
– до кінця 4-го місяця маля не посміхається, коли з ним заговорюють, не гулить.
– до кінця 5-го місяця не намагається, знаходячись на руках у мами,
відшукувати ті предмети і тих людей яких вона називає, не прислухається до музики.
– до 7 місяців не впізнає голосу близьких, не може правильно реагувати на інтонації, не віддає перевагу мелодійним брязкальцям. Не намагається привернути до себе увагу.
– до кінця 9-го місяця у маляти немає лепету, і він не може повторювати за дорослим різні звукосполучення і склади, наслідуючи інтонації того, що говорить.
– до кінця 10-го місяця маля не махає головою на знак заперечення, або ручкою на знак прощання.
– до року маля не може виголосити ні слова не може виконати прості
прохання (покажи, принеси), не здатний адекватно реагувати на похвалу і на зауваження по приводу неправильної поведінки.
– до 1 року 4 місяців не може адекватно ситуації вживати слова «мама» і «тато».
– до 1 року 9 місяців не може виголосити 6 осмислених слів.
– до 2 років маля не може показати частини тіла, які йому називає
дорослий, не виконує складні прохання типу: «Сходи на кухню і принеси чашку». Не впізнає близьких на фотографії.
– до 2,5 років не розуміє різницю між словами «Великий» і «Маленький».
– до 3 років не розуміє короткі вірші, розповіді, казки, не намагається їх переказати, не може показати, яка лінія найдовша, не може назвати своє ім´я і прізвище.
– у 4 роки не знає назви кольорів, не рахує в межах п´яти, не слухає довгі казки, не може розповісти жодного вірша.
– у 5 років мова не розбірлива і не зрозуміла для оточуючих.
– у 6 років маля не може переказати події минулого дня, переглянутого
мультфільму або прочитаної розповіді.
– неправильно промовляє звуки рідної мови і (або) не розрізняє їх на слух.
Так само слід звернутися до логопеда, якщо Ваша дитина:

  • не реагує на звернену до нього мову, навіть якщо його називають
    по імені, але помічає інші, навіть дуже тихі звуки;
  • не прислухається (як це роблять слабочуючі діти), не намагається
    зрозуміти сказане по губах, не удається до міміки і жестів для
    вираження свої думок;
  • вживає перед окремими словами зайві звуки (а, і);
  • повторює перші склади або цілі слова на початку фрази;
  • робить вимушені зупинки в середині слова, фрази.