До малят середньої групи (вихователь Галина ІВАНЮК) часто приходять незвичайні гості – ляльки “персони”, що вже стали для них добрими друзями. Ляльки “персони” – це не іграшки для дітей, а інструмент, який в руках умілого педагога може допомогти комунікувати з дітьми не тільки про зовнішність, національну, етнічну чи гендерну приналежність, а і про життя дітей з інвалідністю.Кожна така лялька ідентична, оскільки має певну історію життя, наділена особистісними рисами, уподобаннями, страхами, здібностями, перевагами або ж вадами. Галина Петрівна доводить, що використання в освітньому процесі ляльок “персон” зокрема і за такою ознакою, як інвалідність чи то особливі потреби сприяє вихованню у дітей толерантного ставлення та поваги, усвідомленню унікальності й цінності кожного, мотивує їх до співчуття, відповідальності та прояву емпатії.
ляльки “персони”, що вже стали для дітей добрими друзями
