про результати тематичної перевірки
ДНЗ № 12 з питання:Про стан професійної компетентності педагогічних працівників ЗДО
з метою виявлення рівня самоосвіти педагогів, їхньої цифрової грамотності та ефективності впровадження інноваційних технологій у освітній процес.
Строк: 10-14.11.2025
Тематичне вивчення проведене: серед педагогів закладу
комісією у складі:
ХХХХХХХ, директор, ХХХХХХХ, вихователь-методист, ХХХХХХХ, вихователь – методист, ХХХХХХХ, практичний психолог .
Питання, які вивчали:
- Самоосвіта педагогічних працівників.
- Цифрова грамотність педагогів.
- Впровадження інновацій у освітній процес.
Для ефективності проведення тематичного контролю використані наступні форми і методи (моніторинговий інструментарій):
- Спостереження за професійною діяльністю педагогів
- Аналітичні бесіди та співбесіди.
- Метод педагогічного спостереження (Системне відстеження роботи педагога протягом певного періоду).
Керуючись Наказом МОН № 1067 від 29.11.2022 року Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо впровадження професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти», Листом МОН № 1/15511-22 від 20.12.22 року Про методичні рекомендації щодо впровадження професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти», відповідно річного плану роботи ДНЗ № 12 здійснено тематичну перевірку стану професійної компетентності педагогічних працівників закладу, яка охопила аналіз методичних матеріалів, спостереження за освітнім процесом, вивчення цифрових напрацювань педагогів, співбесіди.
1. Самоосвіта педагогічних працівників – один із чинників розвитку професійної компетентності. Відповідно до пункту 6 Професійного стандарту вихователі виконують трудові функції, спираючись на низку, передбачених професійними компетенціями, знань, умінь і навичок. Правильний вибір теми самоосвіти, керуючись Професійним стандартом, сприяє підтримці професійного розвитку на основі професійних інтересів, індивідуального досвіду й фахової майстерності. Тому всі педагоги закладу постійно займаються самоосвітньою діяльністю, теми обирали відповідно до власних професійних потреб, рекомендацій адміністрації та актуальних освітніх тенденцій. Отже, тематикою самоосвіти педагогів є: одне з річних завдань ДНЗ; проблема, яка викликає у педагога труднощі; поповнення знань та практичних умінь з уже наявного досвіду; проблема, яка є предметом особливого інтересу педагога.
Самоосвіта у більшості вихователів здійснюється системно, відповідно до визначених індивідуальних тем. Плани містять конкретні напрями роботи, перелік літератури та очікувані результати.
Проте, педагоги ХХХХХХХ, ХХХХХХХ, потребують уточнення теми самоосвіти, термінів виконання та конкретизації завдань.
Педагоги постійно опрацьовують сучасні методичні рекомендації; фахову літературу; інноваційні технології роботи з дітьми. Вихователі демонструють позитивну динаміку у застосуванні нових методів, зокрема: активізація пізнавальної діяльності дітей (вихователі спеціальної групи ХХХХХХХ, ХХХХХХХ); використання інтерактивних прийомів (вихователі молодшої групи ХХХХХХХ, ХХХХХХХ); удосконалення мовленнєвої та художньо-естетичної роботи (ХХХХХХХ, ХХХХХХХ); збагачення розвивального середовища (вихователі старшої групи ХХХХХХХ, ХХХХХХХ та середньої групи ХХХХХХХ).
Форми самоосвіти, що використовуються педагогами в закладі:
– участь у вебінарах, онлайн-курсах, тренінгах; (про це свідчать наявні сертифікати в методичному кабінеті)
– опрацювання фахової літератури та методичних рекомендацій;
– створення власних методичних розробок;
– участь у професійних спільнотах та обміні досвідом.
Виявлені позитивні аспекти:
– наявність у педагогів індивідуальних планів самоосвіти;
– активна участь у зовнішніх професійних заходах;
– прагнення оновлювати методичну базу та адаптувати нові підходи.
Проблемні питання:
– недостатня систематичність у самоосвіті окремих педагогів;
– потреба в підвищенні рівня роботи з сучасними науковими й методичними джерелами.
Отже, стан самоосвітньої діяльності вихователів ДНЗ № 12 загалом відповідає вимогам освітнього процесу. Педагоги виявляють зацікавленість у підвищенні професійної компетентності, однак потребують подальшого вдосконалення в питаннях систематизації результатів та більшого практичного спрямування самоосвітньої роботи.
Рекомендації:
Вихователям:
1. Продовжити роботу над удосконаленням індивідуальних тем самоосвіти.
2. Активізувати участь у професійних спільнотах, вебінарах, тренінгах.
3. Узагальнювати досвід (майстер-класи, виступи, методичні розробки).
4. Розширити використання інтерактивних та інноваційних методів у роботі з дітьми.
Вихователю-методисту Олені МІНЯЙЛО:
надати консультацію ХХХХХХХ, ХХХХХХХ, ХХХХХХХ з питань «Як правильно формулювати індивідуальну тему самоосвіти», «Алгоритм роботи над проблемою самоосвіти», планування та узагальнення результатів самоосвіти.
2. Цифрова грамотність педагогів
Педагогічні працівники демонструють достатній та середній рівень цифрової компетентності. Більшість упевнено користується базовими цифровими інструментами та сервісами, електронною поштою, месенджерами та освітніми онлайн-платформами. Вихователі Олена КРИВЕНКО, Валентина ЛУЦЕНКО, Олена СУХЕЦЬКА, Марія ХЛИПАЛО, Леся ХАМЕЛЮК (пройшли навчання та отримали сертифікат «Цифровий простір в освіті: навчання, мотивація, штучний інтелект і кібербезпека) демонструють високий рівень: створюють інтерактивні завдання, використовують хмарні сервіси, проводять онлайн-зустрічі з батьками.
Міністерством освіти і науки проводився моніторинг цифрової компетентності педагогічних працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти шляхом проходження тесту з цифрової грамотності Цифрограм. За допомогою тесту педагогічні працівники змогли оцінити власний рівень цифрової грамотності та вдосконалити цифрові навички. Після складання тесту кожен педагог отримав електронний сертифікат. Педагоги (ХХХХХХХ, ХХХХХХХ) проходили навчання на платформах «Дія. Цифрова освіта», Prometheus, ed-era та брали участь у вебінарах про що свідчать отримані сертифікати.
Вихователі всіх вікових груп застосовують цифрові технологій у освітньому процесі, використовують презентації, відеоматеріали, інтерактивні вправи; упорядковують й зберігають фотографії та цифрові ресурси для звітності та портфоліо.
Вихователі ХХХХХХХ, ХХХХХХХ, ХХХХХХХ, ХХХХХХХ, ХХХХХХХ, ХХХХХХХ потребують додаткового наставництва щодо роботи з презентаційними програмами, хмарними сервісами.
Позитивні тенденції:
– використання педагогами онлайн-платформ для підготовки дидактичних матеріалів;
– створення електронних презентацій, відеосупроводу занять;
– застосування інтерактивних сервісів для взаємодії з дітьми та батьками.
Встановлені труднощі: – потреба у вдосконаленні навичок роботи з цифровими інструментами в частини педагогів; недостатня кількість авторських цифрових продуктів (інтерактивні вправи, власні відеоматеріали).
Отже, рівень цифрової грамотності педагогічних працівників загалом відповідає сучасним вимогам. Педагоги виявляють готовність до цифрових змін, демонструють зацікавленість у вдосконаленні своїх навичок, однак у закладі є потреба у подальшому розвитку практичних умінь, розширенні інструментарію та більшій інтеграції цифрових технологій в освітній процес.
Рекомендації вихователю-методисту ХХХХХХХ:
1. Продовжити професійний розвиток педагогів через онлайн-курси, тренінги та методичні консультації.
2. Посилити практичне застосування цифрових інструментів у плануванні та проведенні занять.
3. Забезпечити наставництво для педагогів із низьким рівнем цифрової грамотності.
4.Запровадити обмін досвідом між педагогами з високим рівнем цифрової компетентності
5. Забезпечити перегляд науково-практичної онлайн-конференції для педагогічних працівників закладу з питань цифрової грамотності на тему «Цифрова грамотнiсть педагога. ШI в ocвіті.». https://youtube.com/live/kr7aT_dmROA
6. Надати педагогам практичні приклади використання цифрових інструментів та інновацій у роботі педагога ДНЗ.
Вивхователям:
1. Розширити використання хмарних сервісів для зберігання матеріалів та спільної роботи.
2. Застосовувати такі цифрові інструменти: – інтерактивні платформи (LearningApps, Wordwall, Nearpod); – сервіси для створення презентацій і відео (Canva, PowerPoint, Clipchamp); – інструменти для комунікації з батьками (Viber-спільноти, Google Classroom, електронні форми Google); – мобільні додатки для розвитку дітей (Lingokids, Montessori Preschool, Khan Academy Kids); – онлайн-бібліотеки дитячих матеріалів (YouTube Kids з освітніми каналами, StoryJumper).
3. Впровадження інновацій в освітній процес
У більшості педагогів простежується системне застосування інноваційних методів та технологій (ХХХХХХХ взяла участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції та отримала сертифікат « Сучасний заклад дошкільної освіти: виклики, інновації, методи роботи»). Для кращого засвоєння програмових завдань педагоги використовувують інноваційні форми роботи з дітьми: нетрадиційні форми занять (комбіновані, інтегровані, тематичні заняття, сюжетно-динамічні заняття, заняття-пошук, заняття-казка, мандрівки, уроки милування природою, заняття-тренінги тощо). Систематично використовують ТРВЗ, цеглинки LEGO (вихователі середньої групи ХХХХХХХ, ХХХХХХХ), мнемотаблиці (вихователі спеціальної групи ХХХХХХХ, ХХХХХХХ), елементи спадщини М. Монтессорі (вихователь мололдшої групи ХХХХХХХ), схеми-моделі (вихователі спеціальної групи ХХХХХХХ, ХХХХХХХ). Впроваджуються елементи STEM/STREAM-освіти, технології проєктної діяльності (вихователі старшої групи ХХХХХХХ, ХХХХХХХ); інтерактивні QR-квести (вихователі старшої групи ХХХХХХХ).
Сильні сторони: різноманіття сучасних методів та форм роботи; створення творчого освітнього середовища; упровадження ігрових та інтерактивних методик.
Виявлені недоліки: – недостатнє документування власного інноваційного досвіду.
Висновки та рекомендації
Тематична перевірка показала, що педагогічні працівники ДНЗ № 12 загалом володіють достатнім рівнем професійної компетентності, активно працюють над самоосвітою та впроваджують сучасні освітні технології. Разом з тим, потребують уваги питання вдосконалення цифрової грамотності та системності інноваційної діяльності.
Рекомендації:
– активізувати самоосвітню діяльність педагогів, забезпечити її системність;
– продовжити роботу щодо підвищення рівня цифрової компетентності через тренінги та майстер-класи;
– сприяти створенню педагогами авторських цифрових матеріалів;
– забезпечити методичний супровід упровадження інновацій;
– організувати внутрішні заходи з обміну досвідом (круглі столи, майстер-класи, воркшопи).
Практичні приклади використання цифрових інструментів та інновацій у роботі педагога ДНЗ
1.1. LearningApps, Wordwall, Nearpod
- створення інтерактивних вправ (класифікації, пазлів, відповідності), які діти виконують на ноутбуці або планшеті під наглядом педагога.
- використання простих завдань, що допомагають закріпити поняття кольору, форми, просторового розташування.
- надсилання посилань на вправи для спільної діяльності вдома.
1.2. Canva, PowerPoint, Clipchamp
- до занять, що візуально підтримують тематичні тижні (наприклад: «Світ професій», «Пори року», «Українські традиції»).
- з дитячої діяльності для перегляду на батьківських зустрічах.
- відеопояснення до творчих завдань або вправ.
1.3. Google Classroom, Google Forms, Viber
- швидке інформування, розміщення матеріалів, домашніх творчих проєктів.
- збирання зворотного зв’язку від батьків, міні-опитування для підготовки занять.
- фото, відео, рекомендації фахівців.
1.4. Дитячі мобільні додатки (Khan Academy Kids, Montessori Preschool)
- 3–5 хвилинні вправи перед заняттям або після активної руханки.
- іноземні чи українські інтерактивні історії.
- прості завдання на сортування, лічбу, знаходження закономірностей.
1.5. STREAM-освіта
- поєднання природничих досліджень і творчості (наприклад, створення веселки з кольорових фломастерів та води).
- виготовлення моделей (міст, будиночок, транспорт), використанням простих конструкторів.
- після експерименту діти створюють ілюстрації або міні-колажі.
6.6. Робототехніка (Bee-Bot, Cubetto)
- діти прокладають «маршрут» на килимку, програмують рух робота.
- складання алгоритмів із команд.
- «робот їде до букви», «робот шукає тваринку», «робот будує шлях до скарбу».
1.7. QR-квести
- діти разом із педагогом сканують QR-коди, які відкривають загадки, картинки або короткі відео.
- створення маршруту в груповому приміщенні або на майданчику.
- наприклад, «Мандри Україною», де QR-код відкриває фото або факт про місто.
1.8. Перевернуте заняття
- педагог надсилає 1–2 хвилинний огляд теми (наприклад, «властивості води», «народні інструменти»).
- діти вже мають уявлення і легше переходять до практичних дій — експериментів, ігор, творчих завдань.